Повсякденні шати, що відрізняють служителів Церкви від мирських людей і свідчать про їх сан і звання, колись походять від шат, що вживалися у світі, і швидко, вже в давні часи, набули особливих ознак, так що духовенство і чернецтво стали і зовні виділятися з мирської середовища. Це глибоко відповідало поняття про Церкву як про царство не від світу цього, яке, хоч і проходить свою мандрівку і служіння у світі, проте глибоко відмінне від нього за своєю природою. У свідомості стародавніх священний сан або чернече звання зобов'язували носіїв таких бути завжди і скрізь тими, ким вони є перед Богом та Церквою.