Історія жіночого чернецтва на Русі є частиною єдиної історії російського православного чернецтва, хоч і має свої особливості. Так, у перші століття свого існування жіночі монастирі не стали центрами книжності та освіти в тій мірі, якою такими були монастирі чоловічі, хоча окремі відомості про це є в літературних джерелах.

Для жінок, як і чоловіків, існують три щаблі чернечого житія: рясофор, мантія і схима [6). Ранній вік постригу для жінок було визначено Василем Великим: 16–17 років (правило 18). Трулльський собор (правило 40) призначає жінок і чоловіків єдиний вік постриження – раніше десяти років [7]. У синодальну епоху у Росії державне законодавство дозволяло постригати чоловіків раніше тридцяти років, а жінок – сорока років.